Адвокат

Switch to desktop

Наследование фермерского хозяйства

ПИТАННЯ:  

В мене склалась така ситуація: після смерті мати залишилось у спадок фермерське господарство, земельна ділянка оформлена державним актом на право постійного користування, який виданий на ім’я матері  у 1997р. Чи зможу я успадкувати цю земельну ділянку? 

Валентина Іванівна, Харківська область.         


 ВІДПОВІДЬ:

     Шановна Валентино Іванівно, по-перше, відповідно до чинного Земельного кодексу України від 25.10.2001р. зі змінами та доповненнями стаття 92:

      «1. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.  
     2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
          а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
          б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
          в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
          г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
     3. Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

      Отже, на це час у чинному законодавстві відсутня можливість отримати право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства.

 

             Згідно розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України: 

     «6. Громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
     При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку».
     Положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005).
     Згідно п. 7 розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України:

     «7. Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки».
     Т
аким чином, видані державні акти на право постійного користування земельною ділянкою до набрання чинності Земельним кодексом України (до 2002р.) є чинними та на цей час обов’язковому переоформленню на право власності або право оренди не підлягають. 

     По-друге, зараз створення фермерських господарств регулюється Законом України «Про фермерські господарства» від 19.06.2003р. з відповідними змінами та доповненнями. На час реєстрації фермерського господарства спадкодавця був чинний Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991р.
     Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» в редакції від 22.06.1993р.:
      «1. Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.
     Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.
     За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України».
     Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» в редакції від 22.06.1993р.:

     «1. Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства». 

Таким чином, державний акт на право постійного користування землею 1997р. був виданий громадянину України для ведення селянського (фермерського) господарства у повній відповідності до діючого на той час законодавства.
     3. Що стосується успадкування фермерського господарства, то це питання регулюється ст. 23 Закону України «Про фермерські господарства»:
     «1. Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
     2. Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону.
     Науково обґрунтовані регіональні мінімальні розміри земельних ділянок визначаються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України та Українською академією аграрних наук і затверджуються Кабінетом Міністрів України».
     Загальні положення про спадкування визначено главою 84 Цивільного кодексу України.

     Відповідно до ст. 19 Закону України «Про фермерські господарства»:
      «До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу». 

Таким чином, незважаючи на те, що на цей час під час створення фермерських господарств право постійного користування земельною ділянкою не оформлюється, виданий у 1997 році державний акт на право постійного користування є чинним. Це право належить юридичній особі – фермерському господарству, а у разі смерті засновника фермерського господарства, необхідно вступати у спадкування фермерського господарства як цілісного майнового комплексу. 

  

З повагою, 
адвокат И.А.
Нежигай
тел. (066)-794-56-17,  (097)-397-69-96


Русский    
Украинский